Historical information

РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ КАФЕДРИ

         Кафедра мікробіології, вірусології та імунології  Національного фармацевтичного університету заснована у 1932 році академіком АМН СРСР М.М. Соловйовим, видатним ученим у галузях мікробіології та епідеміології. Очолюючи організацію протиепідемічної служби в Україні, истор 1 фотоМихайло Миколайович Соловйов створив епідеміологічну концепцію боротьби з холерою. Пріоритетним науковим напрямком роботи кафедри на той час були розробки високоефективних дезінфектантів, антисептиків та інших антимікробних засобів. Фундаментальні наукові дослідження співробітників кафедри  були впроваджені в практичну епідеміологію. На кафедрі, а також у суміжних закладах, які очолював академік М.М. Соловйов (епідеміологічний відділ Харківського бактеріологічного інституту ім. І.І. Мечнікова, кафедра епідеміології Харківського медичного інституту та Український інститут удосконалення лікарів) проходили підготовку та підвищували кваліфікацію лікарі-мікробіологи та епідеміологи. Під науковим керівництвом М.М.Соловйова було виконано 10 докторських та 50 кандидатських дисертацій. На той час на кафедрі мікробіологіїї  працювали асистенти І.І. Савойський та Г.Г. Рубінштейн. До штату кафедри входили лаборант і препаратор. З 1934 по 1941 рік кафедрою мікробіології  керував профессор С.А. Блінкін, з діяльністю якого пов’язана профілізація кафедри відносно спеціальності провізора. Набули подальшого розвитку напрямки, визначені М.М. Соловйовим, сформовані  програми розробки антибактеріальних препаратів, вивчення антибіотиків. истор 2 фото У довоєнний період кафедра булла забеспечена необхідним обладнянням: двома термостатами, автоклавом, центрифугою, аппаратом Коха для згортання сироватки, піччю Пастера, мікроскопами та ін. Відповідна кількість лабораторного посуду, хімічних реактивів, барвників у комплексі з сучасним на той час обладняннм створювали достатню матеріальну базу для проведення якісних лабораторних занять зі студентами фармацевтичного інституту. Асистенти кафедри І.І. Савойський, Г.М. Фішер і Г.Г. Рубінштейн, крім учбово-методичної, проводили плідну наукову роботу. Саме в ті часи  було роспочато вивчення бактерицидних властивостей рибячого жиру. Результатами лабораторних досліджень було доведено, що рибячий та дельфіновий жир проявляють бактерицидну дію відносно широкого спектру бактерій -  піогенних коків, синьогнійної палички  і дизентерійних бактерій. У передвоєнний, воєнний і післявоєнний періоди кафедру мікробіології очолює доцент Ольга Василівна Чуйко. Наукова діяльність кафедри була пов’язана з розробленням  нових антибактеріальних препаратів, стерилізуючих рідин та дезінфектантів на основі мікробіологічного скринінгу синтезованих в інституті речовин. У 1945 році, незважаючи на надзвичайно важкі умови роботи в інституті, коли були відсутні апаратура, реактиви, лабораторний посуд, обладнання, а приміщення інститути не опалювалися, Ольга Василівна організувала роботу по відновленню навчального процесу і науково – дослідної роботи на кафедрі. Знаменно, що однією з кращих наукових робіт інституту за цей рік була визнана робота О.В. Чуйко «Вплив на піогенні коки сульфаніламідних сполук». У наступні роки О.В. Чуйко організувала нові напрямки науково – дослідної роботи: вивчення причин і умов мінливості пневмококів, вивчення бактерицидних властивостей в умовах in vitro та in  vivo окремих фракцій різних ефірних олій (евкаліптової, м’ятної, коріандрової), розробка нових методів дезінфекції повітря та стерилізації аптечного посуду. Співробітники кафедри вивчали також питання асептичного виготовлення ліків в аптеках міста Харкова. Матеріали наукових досліджень, до яких залучались провідні вчені інституту (Г.П. Півненко, Л.С. Казарновський та ін.) друкувались в наукових збірниках та спеціалізованих журналах. Особливу увагу приділяла О.В. Чуйко активному залученню студентів до науково – дослідної роботи. Так, активним  учасником наукового товариства  кафедри мікробіології  в 1952-1953 рр. був І.М. Перцев, згодом доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений працівник охорони здоров’я України, заслужений професор НФаУ. Виконані під її керівництвом наукові дослідження студентів мали чітку професійну спрямованість і набували високу оцінку і значимість для практичної фармації. Наприклад, результати роботи студентів на кафедрі мікробіології з вивчення ефективності дії дезінфікуючих речовин на мікрофлору аптечного посуду були передані Обласному  Аптекоуправлінню і впроваджені в практику. истор 3 фото У 1953-1954 навчальному роках кафедра мікробіології була об’єднана з кафедрою гігієни, а в 1965 році – з курсом медичного товарознавства і певний час називалась кафедрою мікробіології і мед товарознавства. У 1968 році до складу кафедри ввели курс долікарської допомоги. Курсом гігієни завідувала доцент О.П. Степанова, а курсом долікарської допомоги – Л.С. Кокарев. У 1968 році кафедру мікробіології очолив доцент Олександр Іванович Гончаров – послідовник чл.-кор. АМН СРСР В.С. Деркача та акад. АМН СРСР М.М. Соловйова. Наукові розробки кафедри кінця 60-х – першої половини 70 –х років здійснювались у двох напрямках: вивчення ад’ювантних властивостей ендотоксинів бактерій  та вивчення  активності препаратів акриди нового ряду, синтезованих на кафедрах фармацевтичної та органічної хімії інституту. Формуючи наукову школу з обґрунтованого мікробіологічного скринінгу, співробітники кафедри мікробіології в цей період не тільки розробили об’єктивні оціночні критерії для відбору синтезованих у ХФІ речовин, але й сформулювали напрямок щодо створення антибактеріальних та імунологічних препаратів із рослинної та тваринної сировини. Саме в цей період на кафедрі активну учбово-методичну і наукову роботу проводять викладачі І.Ю. Холупяк та О.М. Дика. Були розроблені препарат “Альдоцид”, виконана кандидатська дисертація (О.М. Дика), розроблено імуностимулятор «Полісахарид», проведені фундаментальні дослідження щодо впливу цього препарату на процес запалення, що мало суттєве значення для практичної медицини. У 1976-1979 роках кафедрою мікробіології керували доктор медичних наук  Л. М. Кіслякова та професор Н.М. Мадієвська. У цей період кафедра мікробіології була тимчасово об’єднана з кафедрою біохімії, що значно сприяло розвитку наукових програм з мікробіології, дозволило вивчити біохімічні процеси бактеріальних  клітин та їх зв’язок із впливом антибіотиків. истор 4 фото У 80-х роках тематика кафедри розширюється. З 1983 по 1988 рік завідувачем кафедри була професор Тамара Іванівна Захарова – відомий спеціаліст у галузі мікології та дерматології. Саме тоді започатковано новий науковий напрямок з синтезу протигрибкових речовин та розроблена наукова програма їх скринінгу. Науково-теоретичні програми мали безпосередній зв’язок з клінічною медициною, а результати пошуків були апробовані не тільки в експерименті, але й у клінічних умовах. Суттєвого значення набули нові напрямки  мікологічної діагностики. В цей час період на кафедру приходять нові співробітники – Н.Ю. Шевельова та Л.Ф. Сілаєва, які здійснюють великий обсяг експериментальних досліджень – скринінг синтезованих на кафедрах органічної, фармацевтичної, неорганічної, аналітичної хімії сполук на антибактеріальну та протигрибкову активність, визначення антимікробних властивостей синтетичних сполук – нітропохідних 9-ариламіноакридинів,  гетериламідів дикарбовових кислот та ін., субстанцій рослинного походження. истор 5 фото З 1987 року кафедру мікробіології очолює доктор медичних наук академік АНТК, професор Ігор Леонідович Дикий. Спектр  наукових досліджень збагатився мікробіологічним і імунологічним обґрунтуванням природних і синтезованих сполук, перспективних для створення відповідних лікарських форм, мікробіологічним обгрунтуванням  складу препаратів – продуктів бджільництва, препаратів рослинного походження, удосконаленням методів визначення мікробіологічної чистоти лікарських субстанцій та лікарських препаратів. Співробітники кафедри здійснюють плідну співпрацю з кафедрами органічної, неорганічної, аналітичної хімії, кафедрами аптечної та промислової технології ліків, фармакогнозії, беруть активну участь в роботі численних наукових конференціях, присвячених актуальним питанням мікробіології, імунології та вірусології. Протягом останніх двадцяти років кафедра працювала над одержанням анатоксинів, діагностичних антигенів та алергенів мікробного та тканинного походження, вакцин. На кафедрі за авторськими технологіями розробляються ліпосомальні форми антибіотиків, імуномодуляторів і протизапальних речовин зовнішнього, внутрішнього та парентерального призначення. Колектив кафедри продовжує зростати  новими співробітниками, які пройшли шлях від старшого лаборанту до доцентів кафедри – кандидатів фармацевтичних (М.М.Велика)  та медичних (О.Г. Гейдеріх) наук. На кафедру приходить Н.В. Дубініна -  кандидат медичних наук,  О.А. Бочаров – кандидат ветеринарних наук і В.С. Трух – кандидат біологічних наук. Виконує обов’язки старшого лаборанта та працює над кандидатською дисертацією О.А. Шакун. Під    керівництвом І.Л. Дикого виконано 11 докторських та 25 кандидатських дисертацій. За результатами проведених досліджень співробітники кафедри розробили понад 30 препаратів протимікробного та іншого клінічного призначення: антисептики ектерицид, альдоцид, туберкулоцид, протитуберкульозна вакцина “БК-Харків”, яка була визнана МСГ СРСР як перспективна для впровадження у ветеринарну і клінічну медицину для профілактики туберкульозу великої рогатої худоби; синьогнійний анатоксин, який використовується у клінічній медицині для отримання донорських гіперімунних сироваток з вираженими лікувально-профілактичними властивостями при септикопіємічних формах піоціанозів;  натрієва сіль сульфоксифеназину, отримана на основі і з урахуванням антигенних та імуногенних властивостей пігменту піоціаніну, що рекомендована для профілактики і лікування синьогнійної інфекції;; дисперсійне середовище, що забезпечує стабільність фармакосом, фармакосом та імуносом; пристрій для лікування тонзиліту у вигляді  ін’єктора, призначеного для введення в піднебіння композиційного складу, що забезпечує лікувальний ефект при збереженні мигдаликів у 95-99 % випадків; ліпосомальний препарат “Еграсом” інгаляційного призначення для лікування туберкульозу органів дихання, пневмоній та інфекційно-алергічної бронхіальної астми; аерозольні препарати «Ектеризоль», «Феректеризоль»; мазі: «Гентаксид», «Катавіол», «Гексадимецил», мазь з анальбеном; таблетки “Декацеол”, “Кратефлан”, “Диклофенак-ретард” та ін. Створена технологія отримання алергодіагностикума зі знешкодженої маси туберкульозних бактерій. За створення і впровадження в промислове виробництво антибактеріального препарату «Ектерицид» Ігор Леонідович Дикий  нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР. Наукова діяльність колективу кафедри висвітлюється в друкованих наукованих виданнях, серед них «Методические рекомендации по вявлению и предупреждению микоплазменной инфекции клеточных культур, используемых в вирусологических исследованиях и биотенхнологии биологически активных препаратов» (Б.Т. Стегній, Н.І. Сохацький, І.Л. Дикий та ін., 1999) та «Перспективность фитотерапии при лечении сахарного диабета» (І.Л. Дикий, Л.М. Малоштан, В.І. Дихтярьов, В.М. Ковальов та н., 1994). истор 6 фото Співробітниками кафедри отримано 29 патентів та 39 свідоцтв на винахіди. З  2008 року  кафедру мікробіології, вірусології та імунології      очолює доктор медичних наук, професор Наталія Ігорівна Філімонова. Нею продовжується розвиток наукового напрямку, визначеного І.Л. Диким.  Під її керівництвом виконано 4 кандидатських дисертації, розроблено алергодіагностикум «Кандидосин», «Мазь «Гексафеноксид». Изображение 005 copy Колектив кафедри мікробіології, вірусології та імунології. Перший ряд (зліва направо): О.Г. Гейдеріх,  Н.І.Філімонова ,О.М. Дика.; другий ряд: Н.В.Дубініна , Л.Ф.Сілаєва, , О.А. Шакун, , К.С. Під´яченкова  ), третій ряд : Н.Ю.Шевельова, О.А. Бочаров, В.С.Трух (2013)

Print Friendly